Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ПЕРСОНАЛЬНОГО СЕЛФ-МЕНЕДЖМЕНТУ

2026-04-28T17:00:48+03:00

У статті досліджено проблему формування професійної суб’єктності майбутніх учителів початкової школи як відповідь на виклики НУШ. Обґрунтовано перехід від моделі вчителя-виконавця до педагога-лідера, здатного до автономії та саморегуляції. Ключовим інструментом такої трансформації визначено персональний селф-менеджмент, що стає технологічною платформою для розвитку суб’єктної позиції здобувачів вищої освіти. Науковий пошук ґрунтується на системному, суб’єктно-діяльнісному та компетентнісному підходах. Проаналізовано мотиваційно-ціннісний, когнітивний та регулятивно-рефлексивний компоненти суб’єктності. Окрему увагу приділено впровадженню технік самоуправління (SMART, SWOT-аналіз, матриця Ейзенхауера) у вищу освіту та визначенню психолого-педагогічних умов, за яких селф-менеджмент стає внутрішньою потребою майбутнього педагога. Доведено, що володіння навичками самоуправління сприяє формуванню активної професійної ідентичності, підвищує стресостійкість під час практики та стимулює креативність у проєктуванні контенту (зокрема засобами ШІ та ед’ютейнменту). Рефлексивний менеджмент визначено ядром суб’єктності, що гарантує адаптивність педагога та запобігає вигоранню. Накреслено перспективи розробки методик цифрового селф-менеджменту в системі професійної підготовки.

ЕМПІРИЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ВИХОВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УЧНІВ У ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

2026-04-28T17:45:49+03:00

У статті представлені результати емпіричного дослідження готовності майбутніх учителів до виховання національної ідентичності учнів у позакласній роботі. Визначено рівні сформованості мотиваційного, когнітивного, діяльнісного та рефлексивного компонентів цієї готовності. Проведено констатувальний експеримент проведено на вибірці з 104 здобувачів вищої освіти. Виявлено домінування середнього та низького рівнів готовності, щодо майбутніх учителів до виховання національної ідентичності учнів у позакласній роботі. Обґрунтовано доцільність упровадження інтерактивних форм навчання, зокрема тренінгів та проєктної діяльності для вдосконалення процесу формування професійної готовності здобувачів.

ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2026-04-28T18:06:52+03:00

У статті здійснено теоретичне обґрунтування психолого-педагогічної природи мотивації як фундаментального чинника успішного оволодіння англійською мовою в початковій школі. Проаналізовано ключові категорії: «мотив», «мотивація» та «мотиваційна сфера». Висвітлено особливості молодшого школяра (7–11 років) як сенситивного періоду для мовного розвитку, а також специфіку переходу від ігрової до навчальної діяльності. Окрему увагу приділено викликам сучасної української освіти: впливу воєнного стану, дистанційному навчанню та цифровізації. Визначено системні засоби формування стійкого інтересу: ігрові технології, метод фізичного реагування (TPR), інформаційно-комунікаційні технології та створення «ситуації успіху». Доведено, що в умовах Нової української школи роль учителя трансформується у фасилітатора та інтелектуального навігатора, який забезпечує подолання мовного бар’єра через гуманістичну комунікацію.

САМООСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОКРЕМИЙ ВИД ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

2026-04-30T15:43:49+03:00

Стаття присвячена аналізу самоосвітньої діяльності як окремого виду формування міжкультурної комунікації майбутніх педагогів. На основі огляду сучасних наукових досліджень розглянуто роль самоосвітньої діяльності у формуванні міжкультурної комунікації, яка передбачає безперервність розвитку: Самоосвіта забезпечує постійне оновлення знань про мови, звичаї, цінності та особливості інших культур, що є основою когнітивного компонента міжкультурної компетентності. З’ясовано, що самоосвітня діяльність запускає процес формування міжкультурної комунікації майбутніх педагогів із пасивного засвоєння знань у активний, зокрема, особистісно-орієнтований, забезпечуючи формування гнучкої, толерантної та комунікабельної особистості, здатної успішно функціонувати у мультикультурному світі. Констатовано, що самоосвітня діяльність виступає рушійною силою, що перетворює теоретичні знання про інші культури на практичний досвід міжкультурної взаємодії, забезпечуючи професійну готовність педагога до роботи в суспільстві і у міжнародному середовищі.

МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ДО ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ ТА МЕНТОРСЬКИЙ СУПРОВІД

2026-04-30T16:15:09+03:00

У статті розкрито модель підготовки майбутнього викладача до виховної діяльності, що базується на поєднанні інноваційних технологій, діяльнісного підходу, менторського супроводу та рефлексії. Проаналізовано теоретичні основи формування виховної компетентності, обґрунтовано структурні компоненти моделі та етапи її реалізації. Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі цифровізації менторства та розвитку супервізійних практик у системі педагогічної освіти.

ВІРТУАЛІЗАЦІЯ ТА ІННОВАЦІЙНІ ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ – МАЙБУТНЄ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ

2026-04-30T16:45:14+03:00

У статті розглянуто теоретичний аспект поєднання традиційних методів із сучасними цифровими та ігровими технологіями для забезпечення якісної та ефективної музичної освіти. Наголошується на віртуалізації в мистецтві, як глибокому та багатогранному процесі, що базується на використанні цифрових технологій. Означена низка новітніх технологій, що надають митцям сучасного покоління змогу фантастичних і непередбачених реалізацій моделі «навчання через розвагу». Визначено, що цифрові навички надають особливості можливість отримувати доступ до інформації, ефективно спілкуватися, творити, впроваджувати інновації та вирішувати проблеми за допомогою різних технологій, а також сприяють розвитку критичного мислення та медіаграмотності.

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ МОВЛЕННЄВОЇ КУЛЬТУРИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ФАКУЛЬТЕТУ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

2026-04-30T18:10:05+03:00

У статті розглянуто проблему вдосконалення мовленнєвої культури майбутніх учителів початкових класів у сучасному освітньому просторі. Автором проаналізовано ключові чинники, які сприяють підвищенню рівня мовленнєвої культури здобувачів вищої освіти педагогічного факультету, та визначено типові мовленнєві помилки. Особливу увагу приділено впровадженню інтерактивних методів навчання та використанню цифрових ресурсів у процесі формування означеного феномена особистості. Запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення рівня опанування нормам літературної мови, що є фундаментом професійної майстерності сучасного педагога.

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ВОКАЛЬНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

2026-04-30T18:43:46+03:00

У статті розглядається комплексна методика формування вокальної майстерності майбутніх учителів музичного мистецтва. Автором проаналізовано теоретичні засади вокальної підготовки. Особлива увага приділена обґрунтуванню поетапної структури формування вокальної культури; естетичній орієнтації процесу навчання та інтеграції новітніх педагогічних технологій; висвітлено роль імпедансу та запропоновано низку рекомендацій щодо вдосконалення програм вокальної підготовки, які спрямовані на підвищення загальної професійної компетентності майбутніх вчителів.

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ: РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАКТИКООРІЄНТОВАНОГО КУРСУ «СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ»

2026-04-30T18:52:33+03:00

У статті висвітлено специфіку підготовки вчителів початкових класів до формування соціальної компетентності учнів у системі післядипломної педагогічної освіти. Обґрунтовано доцільність використання практикоорієнтованих форм професійного розвитку педагогів на засадах андрагогічного та компетентнісного підходів. Представлено досвід реалізації курсу підвищення кваліфікації «Соціальна взаємодія», який орієнтований на формування готовності вчителів початкових класів до організації соціальної взаємодії учнів.

ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОРЕКЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

2026-04-30T19:05:55+03:00

У статті розглядаються наукові погляди щодо особливостей корекційної спрямованості естетичного виховання дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку. Окреслено вплив естетичного виховання на корекцію пізнавальної діяльності дошкільників з порушеннями інтелекту. Представлено результати дослідження рівнів інтересу до мистецтва, рівня сформованості естетичного смаку, вміння аналізувати художні твори та бачити прекрасне, вміння давати художньо-естетичну оцінку творам мистецтв. В процесі дослідження було використано такі методи, як бесіда та опитування, спостереження та аналіз, методи обробки даних.

ПУБЛІЧНА ПОЛІТИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

2026-04-30T19:20:51+03:00

У статті аналізується проблема підвищення конкурентоспроможності українських закладів освіти в умовах децентралізації, з особливим наголосом на формуванні та реалізації публічної політики у сфері управління освітою. Показано, що передача повноважень на місцевий рівень посилила роль органів місцевого самоврядування, громадськості та інших стейкхолдерів у прийнятті управлінських рішень у сфері освіти.

Обґрунтовано, що ефективна публічна політика передбачає відкритість, прозорість, участь громадськості та партнерство між закладами освіти, владою, бізнесом і громадськими організаціями. Саме така взаємодія створює умови для стратегічного розвитку закладів освіти, підвищення якості освітніх послуг і зміцнення їх позицій у громаді.

Зроблено висновок, що в умовах війни та соціально-економічних змін публічна політика управління освітою має бути спрямована на збереження людського потенціалу, підтримку закладів освіти та їх інтеграцію в стратегії розвитку територіальних громад.

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО МОДЕЛЮВАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ В МЕЖАХ КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЧИТАННЯ»

2026-05-01T10:25:25+03:00

У науковій розвідці проаналізовано структурні компоненти готовності до моделювання інтегрованого мовно-літературного навчання; визначено педагогічні умови, що сприяють ефективній підготовці здобувачів до розроблення авторських дидактичних моделей уроків «Українська мова та читання». Уточнено сутність понять «інтегрований курс „Українська мова та читання“», «тематична інтеграція мовленнєвих ліній» та «компетентність моделювання інтегрованого мовно-літературного навчання». Проаналізовано та узагальнено сучасні педагогічні підходи до поєднання мовної та літературної складників у контексті Нової української школи. Виокремлено структурні компоненти до моделювання інтегрованих уроків української мови та читання; розроблено поетапну методику формування цієї компетентності, що враховує специфіку текстоцентричного підходу. Описано та змодельовано практико-орієнтований інструментарій підготовки, що включає тренінги з розроблення інтегрованих вправ, де вивчення мовних явищ (граматики, орфографії) відбувається на основі художніх текстів; кейс-стаді для критичного аналізу наявних підручників та авторських моделей з курсу «Українська мова та читання»; ділові ігри для симуляції проведення інтегрованих уроків та захисту власних дидактичних сценаріїв. Доведено, що поєднання цих методів забезпечує комплексне формування здатності до конструювання мовленнєво-літературного контенту, сприяючи трансформації теоретичних філологічних знань здобувачів вищої освіти у стійкі професійні навички моделювання сучасного уроку.

РОЛЬ ПЕДАГОГІКИ ЕМАНСИПАЦІЇ У ФОРМУВАННІ АКТИВНОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2026-05-01T14:41:00+03:00

У статті здійснено теоретичний аналіз педагогіки емансипації як чинника формування активної громадянської позиції здобувачів вищої освіти в умовах трансформації освітнього простору. Метою дослідження є обґрунтування потенціалу педагогіки емансипації у розвитку критичного мислення, суб’єктності та громадянської свідомості студентської молоді. Розкрито сутність ключових понять, схарактеризовано основні ідеї критичної педагогіки як методологічного підґрунтя емансипативного підходу. У результаті дослідження визначено педагогічні умови, що сприяють формуванню громадянської позиції майбутніх фахівців, та надано практичні рекомендації щодо впровадження емансипативних стратегій у закладах вищої освіти.

ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ГАЛУЗІ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

2026-05-01T15:11:22+03:00

У статті акцентовано увагу на необхідності підготовки конкурентоспроможного педагога професійного навчання, здатного поєднувати педагогічну діяльність із організаційно-управлінськими функціями у виробничо-освітньому середовищі.

Теоретично обґрунтовано та визначено зміст, форми й методи формування управлінських якостей у процесі практичної підготовки, серед яких провідними є практико-орієнтовані форми організації навчання, кейс-метод, моделювання професійних ситуацій та рефлексивні технології.

Доведено, що інтеграція педагогічного та виробничо-технологічного аспектів управління сприяє розвитку здатності до прийняття обґрунтованих рішень, відповідальності та ефективної управлінської взаємодії учасників освітнього процесу.

КОМАНДНА РОБОТА – ЕФЕКТИВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ФОРМУВАННЯ М’ЯКИХ НАВИЧОК У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2026-05-01T15:31:50+03:00

У статті розглядаються теорія та методика формування в молодших школярів м’яких навичок у процесі організації командної взаємодії. Метою статті є визначення особливостей командної роботи та умов її застосування для розвитку основ м’яких навичок у молодших школярів.

Ефективною для формування м’яких навичок у школярів є організація їхнього навчального співробітництва через включення в спільну командну роботу, яка є первинним середовищем, у якому особистість, зробивши перші кроки, продовжує зростати.

Успішна командна робота в освітній діяльності можлива за дотримання таких умов: стосунки кожного окремого учасника з командою та міжособистісні взаємини всередині групи мають створювати стійке підґрунтя для ефективної взаємодії; усвідомлюється взаємозалежність індивідуальних завдань кожного члена й спільного завдання команди; члени команди відчувають підтримку з боку педагогів, адміністрації, оточення та відповідальних осіб.

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

2026-05-01T15:47:58+03:00

У статті обґрунтовано значущість інтерактивних технологій як ключового інструменту формування інтелектуальної культури майбутніх учителів початкових класів. Розкрито сутність застосування інтерактивних технологій у контексті професійної підготовки педагога Нової української школи. Акцентовано увагу на перевагах тренінгової форми навчання, що реалізується на базі лабораторії Модернізації початкової освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Автор доводить, що на відміну від традиційного навчання, тренінг забезпечує суб’єкт-суб’єктну взаємодію, активізує внутрішній потенціал особистості та розвиває здатність до прийняття неординарних професійних рішень. Описано етимологічну природу інтерактивності та її вплив на трансформацію професійних поглядів студентів. Визначено стратегічні цілі тренінгової взаємодії, серед яких: набуття нових навичок, корекція неефективних стилів спілкування та стимулювання рефлексивної культури майбутнього фахівця.

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДІАГНОСТИКИ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2026-05-01T16:14:37+03:00

У статті проаналізовано теоретико-методичні засади підготовки майбутніх педагогів до виховної діяльності. Обґрунтовано доцільність інтеграції інтерактивних технологій і практико-орієнтованого підходу в освітній процес. Особливу увагу приділено потребі розробки валідного діагностичного інструментарію для оцінювання виховної готовності. Запропоновано модель професійної підготовки, що включає інноваційні, практичні, менторські та рефлексивні компоненти.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ДІТЕЙ ПЕРЕДШКІЛЬНОГО ВІКУ В УКРАЇНСЬКІЙ ПЕДАГОГІЦІ: РЕЦЕПЦІЯ ЗАРУБІЖНИХ ІДЕЙ Ф. ФРЕБЕЛЯ ТА М. МОНТЕССОРІ В КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ ДО НУШ

2026-05-01T16:23:22+03:00

У статті обґрунтовано, що соціалізація дітей передшкільного віку є ключовою передумовою їхньої успішної підготовки до навчання в умовах НУШ. Розглянуто та доведено, що ідеї Ф. Фребеля та М. Монтессорі мають значний потенціал для забезпечення ефективної соціалізації дітей передшкільного віку та формування їхньої готовності до шкільного навчання. Встановлено, що рецепція та творче переосмислення фребелівських і монтессоріанських педагогічних концепцій у контексті сучасної української дошкільної освіти відповідають ідеології НУШ. Акцентовано на необхідності цілеспрямованої підготовки майбутніх педагогів дошкільної освіти до впровадження ідей Ф. Фребеля та М. Монтессорі.

КОМУНІКАТИВНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ВИХОВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УЧНІВ У ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

2026-05-01T17:40:21+03:00

У статті висвітлено проблему комунікативної підготовки майбутніх учителів до виховання національної ідентичності учнів у позакласній роботі. З’ясовано роль комунікативної компетентності як складової професійної підготовки майбутніх учителів. Проаналізовано компоненти комунікативної підготовки (когнітивний, діяльнісний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивний) та педагогічні умови її формування. Виокремлено ефективні форми позакласної роботи й окреслено перспективи вдосконалення виховання національної ідентичності учнів у позакласній роботі з урахуванням сучасних суспільних викликів.

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ ЯК ЧИННИК СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МОЛОДІ

2026-05-01T17:48:53+03:00

У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми патріотичного виховання студентської молоді у закладах вищої освіти як одного з ключових чинників становлення національної ідентичності. Охарактеризовано роль освітнього середовища університету у формуванні громадянської позиції, ціннісних орієнтацій і національно-патріотичних переконань студентської молоді. Виокремлено основні напрями та педагогічні умови реалізації патріотичного виховання у вищій школі, зокрема інтеграцію виховного компоненту в освітній процес, використання інтерактивних і проєктних технологій, розвиток студентського самоврядування та волонтерської діяльності. Зроблено висновок, що патріотичне виховання у вищій освіті є системним і цілеспрямованим процесом, спрямованим на формування національно свідомої, соціально активної та відповідальної особистості.

3D-ПРИНТЕР НА УРОКАХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ТА ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

2026-05-01T18:01:48+03:00

У статті обґрунтовано педагогічні можливості використання 3D-принтера на уроках технологій як засобу розвитку творчої та цифрової компетентностей учнів. Визначено освітній потенціал 3D-друку, уточнено особливості його використання з урахуванням віку учнів, окреслено основні етапи організації роботи учнів та обґрунтовано необхідність поєднання цифрового виробництва з традиційними видами ручної праці. Показано, що використання 3D-принтера сприяє розвитку технічного мислення, цифрових умінь, творчості та пізнавальної мотивації учнів у процесі технологічної підготовки.

СУЧАСНІ ПРИЙОМИ ЗАСВОЄННЯ БУДОВИ ЦИФР НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В ПЕРШОМУ КЛАСІ

2026-05-01T18:11:53+03:00

У статті проаналізовано актуальність проблеми навчання будови цифр у першому класі в умовах Нової української школи. Обґрунтовано значення сформованості графічних навичок, зорово-моторної координації та просторових уявлень для розвитку математичної компетентності молодших школярів. Узагальнено сучасні методичні прийоми засвоєння будови цифр, зокрема мнемотехнічні, літературно-музичні та цифрові засоби навчання. Окреслено шляхи впровадження віршів, пісень і навчальних відеороликів у практику уроків математики з метою підвищення навчальної мотивації та ефективності засвоєння навчального матеріалу.

ФОРМУВАННЯ ЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

2026-05-01T18:22:44+03:00

У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми формування етичної поведінки дітей молодшого шкільного віку в умовах сучасних соціокультурних трансформацій. Розглянуто етичну поведінку як інтегрований феномен, що поєднує моральні норми, цінності та мотиваційно-емоційні компоненти особистості. Проаналізовано педагогічні, психологічні й соціокультурні чинники морального розвитку молодших школярів, вікові передумови формування морального судження, емпатії та рефлексії. Обґрунтовано роль сім’ї, школи й медіасередовища та значення інтеграції педагогічного й психологічного підходів у моральному вихованні дітей.

МОВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК КЛЮЧОВА УМОВА ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ТА ДОДАТКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ (АДК) УЧНЯМИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ: СОЦІАЛЬНО-ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ

2026-05-04T18:27:12+03:00

Метою статті є дослідження ролі інклюзивного мовного середовища у забезпеченні ефективного використання альтернативної та додаткової комунікації (АДК) учнями початкової школи в соціально-здоров’язбережувальному контексті. У дослідженні застосовано методи теоретичного аналізу, синтезу та узагальнення наукових і нормативно-правових джерел. Визначено, що системне використання АДК в інклюзивному мовному середовищі сприяє розвитку комунікативних компетентностей, соціальній інтеграції та психологічному благополуччю молодших школярів.

ЯКІСТЬ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ СИСТЕМ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

2026-05-05T09:21:12+03:00

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми забезпечення якості освіти в контексті розвитку педагогічних систем у сучасних умовах суспільних та освітніх трансформацій. Висвітлено еволюцію трактування категорії «якість» у філософському та педагогічному дискурсі, як фундаментальну наукову категорію, пов’язану з визначенням сутнісних характеристик явищ і процесів. Особливу увагу приділено системному підходу до осмислення якості освіти. Визначено внутрішні та зовнішні чинники, що впливають на забезпечення якості освіти. Обґрунтовано, що в умовах реалізації освітніх реформ якість освіти набуває багатовимірного характеру і пов’язана не лише академічними результатами навчання, а й із формування ключових компетентностей, розвитком цифрових і соціально-емоційних навичок здобувачів освіти, а також створенням безпечного, інклюзивного та підтримувального освітнього середовища.

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДО ВИКЛАДАННЯ ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА

2026-05-05T10:55:26+03:00

У статті обґрунтовано необхідність та систематизовано напрями інтеграції інноваційних технологій Індустрії 4.0 у процес підготовки майбутніх фахівців технологічної освіти, а саме для викладання декоративно-ужиткового мистецтва. Проаналізовано дослідницьку прогалину, що полягає у відсутності комплексного методичного обґрунтування застосування високотехнологічного інструментарію в художньо-технологічному циклі. Запропоновано інтегративну модель, де ШІ забезпечує персоналізацію, VR/AR – імерсивне моделювання творчих процесів, а FabLabs – фізичну реалізацію художнього задуму. Визначено ключові системні бар’єри та окреслено шляхи їх подолання для забезпечення якісної підготовки вчителів технологічної освіти.

ЗДІЙСНЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДХОДУ ДО УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ЗА ПРОГРАМОЮ «ІНТЕЛЕКТ УКРАЇНИ»

2026-05-05T15:26:57+03:00

У статті розкрито теоретичні та практичні аспекти здійснення індивідуального підходу до учнів початкової школи у процесі навчання за програмою «Інтелект». Обґрунтовано актуальність індивідуалізації навчання в умовах різнорівневої підготовки, темпу засвоєння матеріалу та пізнавальних можливостей молодших школярів. Проаналізовано психолого-педагогічні передумови реалізації індивідуального підходу, визначено ефективні методи й прийоми роботи з учнями. Особливу увагу приділено використанню диференційованих завдань, розвитку логічного й творчого мислення, формуванню навчальної мотивації та позитивного ставлення до навчання. Окреслено педагогічні умови, що забезпечують результативність навчання за програмою «Інтелект».

ГЕЙМІФІКАЦІЯ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТ У РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ УЧНІВ

2026-05-05T16:10:14+03:00

Інтеграція гейміфікації в освітні середовища здобула визнання завдяки її потенціалу підвищувати мотивацію, залученість, інтерес і навчальні результати учнів. У статті розглядається гейміфікація як інноваційний інструмент розвитку креативності учнів на уроках математики в умовах STEM-освіти. Показано, що використання ігрових механік (бали, рівні, квести, інтерактивні завдання) сприяє підвищенню мотивації, залученості та творчої активності школярів. Доведено, що системне застосування гейміфікації у STEM-уроках математики формує критичне мислення, розвиває здатність до нестандартного розв’язання задач та стимулює інноваційний підхід до навчання. Запропоновано методичні рекомендації щодо інтеграції гейміфікації у навчальний процес, які передбачають використання STEM-проєктів, квестів, хакатонів та інших інтерактивних форм роботи. Практичне впровадження гейміфікації розглядається як ефективний засіб модернізації освітнього процесу, що поєднує навчання, мотивацію та творчу самореалізацію учнів.

ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ

2026-05-05T16:27:00+03:00

У статті обґрунтуванню персоналізований підхід до організації освітнього процесу. Встановлено, що у науковому дискурсі сформувались два напрями визначення персоналізації: як інструмент інтенсифікації навчання за допомогою ІКТ та як філософія розвитку внутрішнього потенціалу особистості. Визначено, що персоналізація є інноваційним концептом, що інтегрує в собі технологічні рішення та гуманістичні цінності суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників освітнього процесу. Розглянуто сутність персоналізованого навчання через призму гуманізації, демократизації та проактивної партисипації здобувачів освіти. Доведено переваги персоналізованого підходу над традиційним.