Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

Олексій Муковіз — 2024-04-30

У статті представлено теоретичне обґрунтування шляхів формування комунікативної компетентності в молодших школярів на уроках інформатики. Визначено зміст поняття «комунікативна компетентність учнів початкової школи», що передбачає сформованість у школярів низки елементів, в тому числі соціально-перцептивного, комунікативно-мовленнєвого та інтерактивного. Взаємодія цих чинників сприяє реалізації здатностей особистості у процесі спілкування. Кожна здатність об’єднує відповідні групи умінь, формування яких веде до оволодіння школярем комунікативної компетентності і її реалізації у процесі життєдіяльності. В процесі аналізу наукових джерел з проблеми дослідження з’ясовано, що для реалізації процесу формування комунікативної компетентності молодших школярів визначено певні педагогічні умови: 1) забезпечення етапності навчання з формування комунікативної компетентності, 2) систематичне впровадження активних методів і новітніх технологій навчання; 3) мотиваційне забезпечення комунікативної взаємодії учнів; 4) визначення та застосування цілісної методики формування комунікативної компетентності. Основним завданням методики формування комунікативної компетентності молодших школярів є досягнення оптимального поєднання теоретичної та практичної підготовки, послідовність цього процесу, розвиток в учнів внутрішньої потреби і мотивації вдосконалення комунікативних якостей з урахуванням особливостей навчальної діяльності на уроках інформатики. Її сутність полягає у відображенні характеру педагогічного впливу на формування комунікативної компетентності молодших школярів у процесі навчання.

ВИВЧЕННЯ МИСТЕЦЬКОЇ НАРОДНОЇ ОСВІТИ ЯК УМОВА ЗДІЙСНЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕДАГОГІЧНОГО ВЧЕННЯ

Владислава Швець — 2024-04-30

Метою написання статті є актуалізація розбіжностей у реалізації мистецької освіти в Україні. Для досягнення поставленої мети було визначено завдання продемонструвати важливість мистецької народної освіти як основу виховання молоді. Дослідження було проведено з використанням методів теоретичного, емпіричного дослідження та загальних методів наукового дослідження. На прикладі порівняльного аналізу виведено важливість поєднання різних підходів у формуванні народної освіти країни.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

Яків Бойко — 2024-04-30

У статті проаналізовано потенційні можливості застосування поширеного програмного забезпечення у процесі вивчення англійської мови для професійного спілкування, схарактери-зовано їх переваги, але також існують деякі проблеми їх впровадження в освітній процес. Досліджено питання вікі, блогів та онлайн-ігор, де вони завжди використовувалися на мовних заняттях.
Змішаний підхід до навчання передбачає поєднання аудиторного з онлайн навчанням, а також синхронних (наприклад, Skype, кімнати для відеоконференцій) та асинхронних (дискусійні групи, блоги, системи керування навчанням тощо) комунікаційних засобів, що сприяє підвищенню його ефективності.

ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ ЯК ЗАСОБУ ПРОТИДІЇ ВОРОЖІЙ ПРОПАГАНДІ

Олена Король — 2024-04-30

У статті розкрито сутність та особливості медіаграмотності як способу протидії ворожій пропаганді. В дослідженні розглянуто основні складові медіаграмотності та проаналізовано основні її принципи. Досліджено інформаційні загрози у воєнний час та особливості пропаганди. Досліджено конкретні способи протидії пропаганді та інформаційним маніпуляціям, основним з яких є критичне мислення. Основне завдання для вчителів у воєнний час є не лише виявлення позитивної пропаганди, а й повернення дітям знань про медіа та інформаційну грамотність, які вони отримали до війни.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ЕМОЦІЙНОСТІ В ПРОЦЕСІ МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗА ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ: ПОГЛЯД ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Раїса Дружененко — 2024-04-30

У статті порушено проблему реалізації принципу емоційності у процесі мовної підготовки майбутніх фахівців за умов дистанційного навчання. Основою вивчення проблеми стало анкетування здобувачів, що допомогло зрозуміти реальний стан освітнього процесу. Результати анкетування показали: між очікуваннями студентів щодо реалізації принципу емоційності на заняттях та реальним станом ситуації існує певна невідповідність. Аналіз відповідей майбутніх спеціалістів довів необхідність реалізації принципу емоційності як необхідної умови забезпечення якості навчання у ЗВО.

ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ АКАДЕМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ПІАНІСТІВ

Ту Чуаньцзе — 2024-04-30

Академічна культура піаніста є однією зі спеціалізованих форм культури. Вона обумовлена процесами поділу праці та розмежування різних сфер духовно-практичної діяльності, а її формування починається в академічному середовищі закладу освіти та розвивається протягом усього життя. Рівень розвитку академічної культури музиканта залежить від особливостей побудови освітньої діяльності. Тому дослідження принципів навчання майбутніх піаністів, які б сприяли формуванню в них академічної культури, є важливим елементом наукового пошуку при вирішення проблеми академічної підготовки музикантів. Для вирішення проблеми дослідження використано теоретичні методи наукового пізнання: аналіз і систематизацію наукових джерел, а також моделювання для прогнозування успішності професійної підготовки при дотриманні обраних принципів. Проведено аналіз актуальних досліджень на предмет виявлення ефективних принципів навчання фахівців загалом і майбутніх піаністів, зокрема. Доведено, що для успішного формування академічної культури майбутніх піаністів варто дотримуватися низки провідних принципів, якими є принципи гуманістичної спрямованості, академічності знань, професійної спрямованості, інтеграції, музичної свідомості. Обґрунтовано, що: реалізація принципу гуманістичної спрямованості вимагає визнання самоцінності особистості музики; дотримання принципу академічності допомагає сформувати в них глибоке розуміння музичних аспектів та відповідальний підхід до виконання музики; принцип професійної спрямованості забезпечує умови для підготовки студентів до професійної адаптації вже на етапі університетської освіти; залучення принципу інтеграції дозволяє врахувати різнобічну професійну діяльність майбутніх піаністів; принципу музичної свідомості формує цінності музичної освіти та власного саморозвитку студентів в галузі музичного мистецтва.

НАВЧАННЯ У ПЕРІОД ВІЙНИ: ВПЛИВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ НА НАВЧАЛЬНІ НАВИКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗАКАРПАТТЯ

Марта Фабіян — 2024-04-30

Упродовж майже двох років населення України живе, працює і навчається в незвичайних і досі небачених для сучасного покоління обставинах. Дослідження спрямоване на те, щоб зрозуміти, як перший рік війни вплинув на навчальні навички, мотивацію, почуття та психологічний стан здобувачів вищої освіти Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ., їхнє ставлення до навчання, а також на те, як вони намагалися впоратися з труднощами, з якими зіткнулися. Метою дослідження є зрозуміти не лише те, як студенти живуть, навчаються i почувають себе, але й надати їм підтримку, коли це необхідно. Було проведено кількісний аналіз отриманих відповідей на онлайн-анкету за п’ятибальною шкалою Лайкерта, яку заповнили 194 студенти. Результати показали, що більшість респондентів постраждали від впливу війни: вони відчули зміни у своєму фізичному та психологічному стані, не змогли зосередитися на навчанні таким чином, як до війни, відчували роздратованість, демотивацію, стрес і втому. Регулярні відключення світла перешкоджали систематичному навчанню. Велику допомогу забезпечили платформи Google Classrooms, створені для всіх навчальних дисциплін. Переважна більшість респондентів високо оцінила заохочення та допомогу викладачів. Незважаючи на перешкоди, спричинені війною, більше половини респондентів намагалася зробити все можливе, щоб пристосуватися до ситуації, однак визнали, що їм не завжди вдавалося успішно справлятися з проблемами. Одним iз основних висновків дослідження стало те, що до навчання долучилася відносно велика кількість респондентів, оскільки саме навчальний процес відволікав їх від думок про труднощі. Хоча респондентів, які підтримали цю позицію було менше, вони стверджували що стрес, спричинений війною, ще більше мотивував їх до навчання, і цей стрес мав на них позитивний, стимулюючий вплив.

ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ У ШТАТІ ФЛОРИДА

Світлана Шумаєва — 2024-04-30

У статті проаналізовані сертифікати (для роботи з учнями із загальними освітніми потребами, з вадами мови та мовлення, глухих, слабочуючих та слабозрячих дітей), які викладачі можуть отримати в галузі спеціальної освіти у штаті Флорида. Встановлено, що необхідною умовою для отримання ліцензії спеціального вчителя є завершення програми коледжу, проходження практики, здачі сертифікованого екзамену, отримання сертифікату викладача спеціальної освіти та ліцензії на викладання. Проаналізовано кожен із етапів, окреслені обов’язки спеціального педагога та визначено основні недоліки цієї галузі освіти.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАНАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УМАНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

Олександр Безлюдний — 2024-04-30

У статті проаналізовано позанавчальну діяльність здобувачів вищої освіти на прикладі УДПУ імені Павла Тичини. Окреслено напрямки позанавчальної діяльності в університеті: науково-дослідницька, суспільно-політична, художньо-естетична, трудова, історико-культурна, фізкультурно-спортивна, організаційно-управлінська, національно-патріотичне виховання. Проведено анкетування та визначено рівень поінформованості щодо організації позанавчальної діяльності, міру залученості студентів до різноманітних заходів, коло їх інтересів, вподобань та пріоритетів.

ФОРМУВАННЯ АУДИТИВНИХ УМІНЬ У СТУДЕНТІВ-ІНОКОМУНІКАНТІВ (РІВЕНЬ В1) НА АВТЕНТИЧНОМУ ВІДЕОМАТЕРІАЛІ З YouTube ДО ДНЯ ВИШИВАНКИ

Наталя Кердівар — 2024-04-30

У статті на практичному матеріалі описано один із підходів до організації навчання аудіюванню студентів-іноземців із використанням автентичного аудіовідеоматеріалу, розміщеного в YouTube. Обґрунтовано його вибір і порядок роботи із ним. Розроблено та описано методичні рекомендації щодо дидактичного матеріалу, який допомагає розвинути уміння сприймати та розуміти іномовний текст. У статті використано такі методи: аналіз наукових джерел, обґрунтування вибору навчального матеріалу, узагальнення і систематизація.

ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ УЯВИ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З РСА

Діана Боровець — 2024-04-30

У статті обґрунтовано доцільність диференційованого підходу до діагностики уяви у молодших школярів з РСА. Описано труднощі, пов’язані з процесом вивчення пізнавальної діяльності дітей з аутизмом вцілому. Розмежовано фактори, на які слід звертати увагу при вивченні уяви у дітей з РСА. Описано методику вивчення розвитку уяви та прогностичних вмінь у молодших школярів з типовим та порушеним розвитком. Описано та проаналізовано результати дослідження розвитку уяви і прогностичних вмінь молодших школярів з типовим та порушеним розвитком.

СОЦІОКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНЦІЯ НАВЧАННЯ ІНШОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ СТУДЕНТІВ: НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Інна Гаркуша — 2024-04-30

Ця робота присвячена теоретичним засадам формування соціокультурної компетенції студентів закладів вищої освіти. Проведений аналіз поглядів різних науковців щодо визначення термінів соціокультурний аспект та соціокультурна компетенція, а також визначення їх структури. Визначено, що навчання повинно здійснюватися крізь призму культурних цінностей народу та носія цільової мови. Стаття аналізує, систематизує й узагальнює наукові праці, виокремлюючи такі 2 основні етапи формування соціокультурної компетенції: етап семантизації та етап самостійної інтерпретації соціокультурних явищ.

ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ

Альона Лазаренко — 2024-04-30

Виклики сьогодення ставлять високі вимоги перед педагогами. Відбувається перехід до інформаційної та цифрової епохи. Сучасний педагог повинен вміти швидко сприймати та опрацьовувати інформацію, вміти працювати з сучасними цифровими та технічними засобами, використовувати новітні онлайн середовища у професійній діяльності.
Стаття присвячена огляду феноменів «цифрова освіта», «цифрова компетентність» та «цифрова грамотність»; у статті розглядаються засоби формування цифрової компетентності майбутніх фахівців закладів дошкільної освіти.

СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ЗАСОБУ ПЕДАГОГІЧНОГО КОРИГУВАННЯ МОВЛЕННЄВИХ ПОМИЛОК У ДІТЕЙ П’ЯТОГО РОКУ ЖИТТЯ

Лада Древняк — 2024-04-30

Стаття присвячена вивченню стану організації комунікативної діяльності, яка може стати ефективним засобом педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя як в умовах закладу дошкільної освіти так і сім’ї, за умови її правильної та керованої організації. Метою дослідження виступає аналіз Базового компонента дошкільної освіти, чинних освітніх програм для закладів дошкільної освіти на предмет наявності завдань направлених на коригування та розвиток мовлення, а також опитування вихователів та батьків вихованців щодо обізнаності з поняттями «мовленнєві помилки», «коригування мовлення» та володіння інструментарієм для виправлення мовленнєвих помилок та вправляння у правильному мовленні.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ І ЕКОЛОГІЇ В 10 КЛАСІ

Сергій Скрипник — 2024-04-30

У статті досліджуються особливості та ефективність впровадження розробленої методики застосування інтерактивних технологій для реалізації особистісно-орієнтованого навчання на уроках біології і екології в 10 класі, яка включає три основних етапи: організаційно-підготовчий, технологічний, підсумковий. Для ефективної реалізації відповідної методики обґрунтовані педагогічні умови (створення ситуації успіху; мотивація пізнавальної діяльності учнів; оснащення кабінету, набір візуалізації для уроку та інші) та функціональна модель впровадження розробленої методики. Головною метою цієї моделі є ефективне впровадження особистісно-орієнтованого навчання з застосуванням інтерактивних технологій, що дає можливість сформувати успішного учня на засадах дитиноцентризму, що є рушійною силою підняття рівня навчальних досягнень з біології і екології.