Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи

РОЗВИТОК РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗА ДИСТАНЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ НАВЧАННЯ

Віра Базильчук — 2024-10-30

У статті проаналізовано сучасні методи та технології взаємодії між студентам. Акцентовано увагу на технологіях і методах, які можуть допомогти зберегти або навіть підвищити рівень рухової активності студентів під час дистанційного навчання: організація онлайн-фітнес-класів через відеозв’язок або за допомогою відеоплатформ, яка дозволить студентам брати участь у тренуваннях безпосередньо із свого дому; застосування мобільних додатків для фітнесу, які пропонують тренувальні програми і вправи для підтримки рухової активності; застосування додатків, які пропонують рухливі вправи та завдання, що стимулюють студентів до активності, особливо якщо це виглядає як гра або конкурс; створення нагадувань або регулярних перерв для фізичної активності під час дистанційного навчання може допомогти студентам зберегти активний спосіб життя.

ГЕЙМІФІКАЦІЯ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В КОНТЕКСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Віталій Лелека — 2024-10-30

У статті досліджуються особливості гейміфікації як інноваційного методу навчання фізичної культури в загальноосвітній школі. Визначено, що ігрові елементи мають здатність тривалий час утримувати увагу гравців. Тому зазначений метод має широкі перспективи використання в освітньому процесі, зокрема, в навчанні фізичної культури.
Проаналізовано, як використання гейміфікованих практик сприяє розвитку компетентностей, визначених концепцією Нової української школи. Розглянуто основні інструменти гейміфікації на уроках фізичної культури.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Іван Іскерський — 2024-10-30

У статті обґрунтовано актуальність проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічних професій в умовах воєнного стану. Розкрито сутність поняття «професійна підготовка». Важливою складовою професійної підготовки визначено психологічну підготовку. Акцентовано увагу на стресостійкості, як важливій складовій психічного здоров’я. Результати дослідження свідчать, що в умовах воєнного стану важливо формувати в майбутніх фахівців соціономічних професій культуру безпеки здоров’я та життя, здійснювати інтегровану й комплексну професійну підготовку.

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЗАСОБАМИ МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ

Лариса Шевцова — 2024-10-30

Стаття присвячена теоретичним засадам формування навичок критичного мислення в учнів загальноосвітніх шкіл в умовах музейного середовища. Проаналізовано роботу дитячого відділення Національного музею м. Праги (Чеська Республіка) з погляду проведення видів діяльності, спрямованих на розвиток критичного мислення. Проведений аналіз видів діяльності у стінах музею дає можливість зробити висновок про ефективність такої роботи. Проаналізовано розвиток критичного мислення на основі використання відповідних завдань, інтерактивності, креативності.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Марина Нетреба — 2024-10-30

Емоційний інтелект є важливим елементом самореалізації людини і досягнення успіху в сучасному житті. У XX столітті логічний інтелект був ключовим для науки та освіти, але в XXI столітті, коли глобалізація охопила всі сфери життя, емоційний інтелект та його практичні і творчі аспекти стали актуальними.
Основною метою статті є аналіз теоретичних засад розвитку емоційного інтелекту молодших школярів.
Незважаючи на різні тлумачення серед вчених, вивчення явища «емоційний інтелект» залишається актуальним і важливим напрямом наукових досліджень. Аналіз наукової літератури підтверджує, що як закордонні, так і вітчизняні дослідники визнають його складною концепцією. У статті ми дотримуємося наступного трактування досліджуваного поняття: емоційний інтелект – це сукупність психічних здібностей для виявлення, розуміння і контролю емоцій. Це ключовий аспект особистості, який проявляється в її здатності розуміти емоції, узагальнювати їх значення, взаємодіяти емоційно в міжособистісних відносинах, регулювати свої емоції так, щоб позитивно впливати на пізнавальну активність та подолання негативних емоцій, які можуть заважати спілкуванню або завдавати шкоди досягненню особистого успіху.
Ми прийшли до висновку, що концепція емоційного інтелекту підкреслює важливість розвитку емоційних навичок в соціальних і професійних сферах життя, а також їх вплив на особистий успіх і благополуччя. Емоційний інтелект може бути покращений через навчання та практику, і він грає важливу роль в міжособистих відносинах, комунікації та лідерських якостях. Також для формування емоційної культури учнів в сучасних умовах, як це передбачено в Концепції Нової української школи, потрібно використовувати ефективні педагогічні методи та засоби. За їхньою допомогою вчителі можуть сприяти психологічній підтримці дітей та сприяти подоланню складних емоційних станів як у колективі, так і у кожній окремій особистості. Важливо створити безпечне та підтримуюче середовище для дітей, де вони можуть відчувати себе захищеними і знову насолоджуватися дитячим життям, навчанням та грою.

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Оксана Філіпчук — 2024-10-30

Актуальність дослідження зазначеної проблеми обумовлюється перманентними, різноспрямованими соціокультурними змінами, які супроводжують становлення і розвиток інформаційного суспільства.
Виокремлено актуальні характеристики сучасної соціокультурної ситуації, які детермінують формування ідентичності школяра.
Схематично представлено авторську концептуальну ідею формування національної ідентичності в освітньому просторі позашкільних закладів, Окреслено низку тенденцій трансформації національної ідентичності в умовах інформаційного суспільства.

ПОВОЄННА МОДЕРНІЗАЦІЯ ОСВІТИ: ЦИФРОВЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ ІННОВАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО КЛАСТЕРУ

Лідія Сліпчишин — 2024-10-30

У роботі досліджуються актуальні питання модернізації освіти в повоєнній Україні, що потребує значних інвестицій у людський капітал. Особлива увага приділяється значущості цифрових технологій у формуванні сучасного освітнього середовища, яке забезпечує доступ до ресурсів, необхідних для підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних до відновлення інфраструктури та впровадження інноваційних рішень. Автори наголошують на важливості створення інноваційно-освітніх кластерів, що інтегрують освіту, науку та бізнес, і сприяють навчанню та перекваліфікації різних груп населення, зокрема внутрішньо-переміщених осіб, людей з інвалідністю та тих, хто пережив стресові ситуації.

ФАСИЛІТАЦІЯ – ОДИН З АКТИВНИХ МЕТОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХОВИХ МОЛОДШИХ БАКАЛАВРІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПАРТНЕРСТВА

Андрій Зінченко — 2024-10-30

Статтю присвячено фасилітації як одному з активних методів підвищення якості професійної підготовки до організації освітнього партнерства, продуктивності навчально-виробничого процесу за рахунок особливого стилю співпраці закладу освіти, роботодавців і фахових молодших бакалаврів. Проаналізовано сучасні методологічні підходи науковців до трактування поняття «фасилітація», необхідність впровадження фасилітаційного підходу в освіті. Актуалізовано проблему використання технологій педагогічної фасилітації у коледжах фахової передвищої освіти України, наводиться приклад співпраці між ВСП «НФК УДУНТ» і роботодавцями.

ФОРМУВАННЯ СЕНСОМОТОРНИХ ВІДЧУТТІВ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Ірина Мойсеєнко — 2024-10-30

Дослідження присвячене аналізу сенсомоторних відчуттів дітей молодшого шкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку (ПІР). Вивчено сенсомоторні труднощі, які спостерігаються у таких дітей та впливають на їхню здатність до навчання, зокрема письма, малювання та інших видів діяльності. Розглянуто сенсомоторні порушення, такі як недостатня координація рухів, дефіцит динамічної та реципрокної координації, складності з диференціацією рухів пальців і кистей рук. Запропоновано використання індивідуально підібраних корекційних методів для роботи з дітьми з ПІР, що враховують їхні емоційні особливості та мотивацію задля формування у них сенсомоторних відчуттів.

ВЕБКВЕСТ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ТА КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

Катерина Суятинова — 2024-10-30

У статті теоретично обґрунтовано процес застосування квестів, вебквестів в освітньому процесі закладу дошкільної освіти. Проаналізовано стан дослідження проблеми використання вебквестів у дошкільній освіті. Розкрито особливості використання вебквестів при формуванні цифрової та комунікативної компетентностей дітей дошкільного віку. У процесі наукового дослідження були застосовані методи аналізу і синтезу, узагальнення, класифікації.

МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ СТАТИСТИКИ В БІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Сергій Скрипник — 2024-10-30

У статті проаналізовано математичні методи статистики, що використовуються в біологічних дослідженнях для обробки даних і виявлення закономірностей. Розглянуто кореляційний, регресійний, дисперсійний та кластерний аналізи, а також методи перевірки гіпотез. Наведено приклади застосування в генетиці, екології та медицині. Особливу увагу приділено важливості коректного використання цих методів для підвищення достовірності наукових результатів. Обговорюються перспективи розвитку з інтеграцією машинного навчання для аналізу біологічних даних. Актуальність теми обумовлена стрімким розвитком біологічних наук.

ПЕДАГОГІЧНА МОВНО-КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЯК ЗДАТНІСТЬ ДО ВЗАЄМОДІЇ З УЧНЯМИ

Тетяна Кучай — 2024-10-30

У статті розкрито проблему педагогічної мовно-комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкових класів як здатність до взаємодії з учнями. Відзначено тенденцію екстенсивного розвитку наукових досліджень проблеми спілкування, їх кількісне зростання, виділення нових аспектів аналізу, розробку проблеми спілкування в межах психології та педагогіки. Запропоновано розглянути проблему дослідження з позицій зв’язку між спілкуванням та навчанням. Виділено відповідно дві форми педагогічної взаємодії: комунікацію та спілкування, кожна з яких базується на моделі «суб’єкт – суб’єктного ставлення» як їх родової спільності. Встановлено, що ефективними формами мовно-комунікативної підготовки є соціально-психологічний тренінг, ділові ігри або імітаційні ігри, групова дискусія, семінари, вибіркові компоненти, педагогічна практика. Доведено, що проблема розвитку комунікативної компетентності інтегрує три аспекти: мовно-комунікативну компетентність здобувачів, педагогічну мовно-комунікативну компетентність здобувачів, мовно-комунікативну компе-тентність як вчителя, так і учня.

АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Микола Кудінов — 2024-10-30

У статті розглядаються питання активізації навчальної діяльності майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін. Мета дослідження полягає у визначенні ефективних підходів і методів для підвищення активності студентів під час навчання; застосовано метод аналізу наукових джерел та розглянуто експериментальні вправи. Стаття також підкреслює важливість адаптації навчання до сучасних викликів, зокрема у зв’язку з переходом на дистанційне навчання під час пандемії та повномасштабної війни.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ТВОРЧУ НА ОСНОВІ ЛІТЕРАТУРНИХ ПРОЄКТІВ

Юрій Бондаренко — 2024-10-30

Автор статті пропонує організовувати літературно-дослідницькі та літературно-творчі можливості дітей, виходячи з проєктної першооснови художніх текстів, передбачених для вивчення в шкільних програмах. Його мета – продемонструвати особливості переходу від опрацювання літературного матеріалу, реставрації його структури до створення учнями власних художніх проєктів. Відомі в методиці навчання шляхи аналізу літературних творів стають при цьому основними конструкторськими засобами, які, з одного боку, дозволяють вивчати художній матеріал, а з іншого – включати дітей у власну творчу роботу.

ГНУЧКІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОГО ЗНАННЯ: РОЗКРИТТЯ СМИСЛОВОГО ПОЛЯ У КОНТЕКСТІ ФЕНОМЕНА «ЗНАННЯ»

Тетяна Мієр — 2024-10-30

У статті йдеться про результати дослідження філософського, психологічного й педагогічного аспектів впливу феномену «знання» на формування смислового поля терміна «гнучкість педагогічного знання». Сутність цього терміна розглянуто, як: 1) особистісну якість, яка формується в результаті виконання дій; 2) основний компонент світогляду вчителя, що визначає ставлення до здійснення педагогічної діяльності; 3) процес педагогічної діяльності, на якому позначаються види, характеристики та рівні знання.