Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи

ПСИХОЛОГО-ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ СИСТЕМ (ІНС) ДЛЯ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ТА ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Анастасія Аксьоненко — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто психолого-дидактичні засади застосування Інтелектуальних Навчальних Систем (ІНС) у початковій школі, акцентуючи увагу на їхній ролі у розвитку пізнавальної сфери. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування використання ІНС як засобу розвитку пізнавальної активності та формування ключових компетентностей молодших школярів. Застосовано методи теоретичного аналізу, узагальнення, систематизації та моделювання для визначення оптимальних психологічних та дидактичних умов інтеграції ІНС. Визначено, що ІНС забезпечують розвиток пізнавальної активності завдяки принципам «оптимальної складності» (робота в зоні найближчого розвитку) та миттєвого зворотного зв’язку. Отримані результати доводять, що ІНС можуть ефективно використовуватися для формування комплексу ключових компетентностей (інформаційно-цифрової, комунікативної та креативності) через віртуальні симуляції та спільну творчість «учень-ШІ».

ВПЛИВ ШКІЛЬНОЇ ДРАМАТЕРАПІЇ НА РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Наталія Алексеєва — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті висвітлено поняття та охарактеризовано сутність креативного мислення як багатокомпонентного феномену, проаналізовано необхідні умови для формування та розвитку креативності дітей молодшого шкільного віку.

З метою розкриття творчого потенціалу дитини важливо організувати створення креативного ігрового простору, в якому думки та почуття школяра можуть бути виражені без осуду. Автором розкрито необхідність впровадження одного із найдієвіших освітніх методів – драматерапії. Такий підхід надає простір для самовираження, сприяє розвитку креативного мислення дитини у безпечному середовищі.

МУЛЬТИКУЛЬТУРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Любов Байдюк, Юлія Котелянець — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто сутність і значення мультикультурного середовища закладу освіти як чинника формування соціальної компетентності учнівської молоді. Проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення понять «мультикультурність», «соціальна компетентність», «освітнє середовище». Визначено взаємозв’язок між культурною різноманітністю освітнього простору та розвитком здатності учнів до ефективної міжкультурної взаємодії, толерантності, емпатії й соціальної активності. Описано педагогічні умови створення мультикультурного середовища, що сприяє розвитку соціальної компетентності: інтеграція цінностей культурного діалогу в освітній процес, застосування проєктних технологій, реалізація програм громадянської освіти, формування емпатійного клімату в шкільному колективі. Результати дослідження підтверджують, що мультикультурне середовище виступає потужним інструментом соціалізації особистості, підвищення її здатності до конструктивного спілкування і прийняття культурного різноманіття.

АНАЛІЗ СТАНУ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ДО ПРОФЕСІЙНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

Олександр Брицький — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному аналізі стану готовності майбутніх викладачів до професійного виховання студентської молоді в умовах сучасного освітнього простору. Для досягнення мети використано комплекс методів: теоретичний аналіз наукових джерел, анкетування, тестування, самооцінювання та педагогічне спостереження. Результати дослідження засвідчили, що рівень готовності майбутніх викладачів переважно перебуває на середньому (репродуктивному) рівні, що виявляє системний розрив між теоретичною підготовкою та практичними навичками виховної діяльності. Визначено основні проблеми: недостатня мотиваційно-ціннісна спрямованість, слабкий розвиток операційно-діяльнісного компонента та низький рівень педагогічної рефлексії. Запропоновано педагогічні умови та інноваційні технології, спрямовані на формування інтегрованої професійно-виховної компетентності майбутніх викладачів.

ПІДРУЧНИК ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ SOFT SKILLS НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

Ганна Волошина — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті порушується проблема формування soft skills у молодших школярів на уроках української мови. Аналізується потенціал підручника з української мови для другого класу щодо формування на його основі ключових компетентностей молодших школярів: креативності; емоційного інтелекту; уміння організувати власний робочий час; вміння себе презентувати; здатності керувати інформацією

РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ SOFT SKILLS У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНДАРТІ ВЧИТЕЛЯ: АНАЛІЗ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ

Оксана Кирильчук, Наталка Дудник — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті здійснено науковий аналіз нормативного документа Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти». Предметом дослідження є імплементація softskills у систему професійних компетентностей сучасного вчителя. Розкрито зміст ключових трудових функцій, у межах яких інтегровано розвиток комунікативних, емоційно-етичних, когнітивних і соціальних компетентностей. Показано, що стандарт орієнтує педагогічну освіту на підготовку вчителя як фахівця, здатного до ефективної взаємодії, лідерства, критичного мислення, емоційного самоконтролю та партнерства.

ДІАГНОСТИКА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ З КЛАСНИМ КОЛЕКТИВОМ

Дмитро Красний — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена актуальній проблемі діагностики готовності майбутніх педагогів до організації виховної роботи з класним колективом в умовах Нової української школи (НУШ). Мета – визначити актуальний стан готовності та теоретично обґрунтувати її критерії, рівні, інтегративну структуру готовності, яка включає мотивувально-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивний критерії. За допомогою комплексу діагностичних методів (анкетування, тестування, аналіз портфоліо) на констатувальному етапі встановлено домінування середнього рівня готовності. Виявлено значний дефіцит практичних (діяльнісних) та рефлексивних умінь. Зроблено висновок про необхідність удосконалення професійної підготовки та окреслено перспективи для розробки структурно-функціональної моделі формування готовності на подальших етапах дослідження.

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМЛИВОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Оксана Лоюк — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто питання формування підприємливості у здобувачів початкової освіти. Мета – виокремити технології навчання, що сприятимуть формуванню підприємливості у здобувачів початкової освіти; довести їхній педагогічний потенціал в означеному контексті; запропонувати приклади практичного використання виокремлених технологій навчання. Використано методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел; вивчення документів; узагальнення та інтерпретація результатів. Виокремлено технології навчання (проєктну, ігрову, проблемного навчання та аналізу ситуацій), що сприятимуть формуванню підприємливості у молодших школярів; доведено їхній педагогічний потенціал в означеному контексті; запропоновано приклади практичного використання.

КОЗАЦЬКА ПЕДАГОГІКА У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЯК ЦІННІСНА ОСНОВА НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

Вікторія Макарчук, Михайло Амонс — чт, 18 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті розкрито зміст аксіологічного підходу як концептуальної основи професійної підготовки майбутніх учителів в аспекті козацької педагогіки. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади його реалізації у формуванні ціннісних орієнтацій, гуманістичного світогляду та педагогічної рефлексії. Застосовано методи аналізу, узагальнення та інтерпретації наукових джерел. Встановлено, що аксіологічний підхід сприяє цілісному розвитку особистості майбутнього вчителя засобами козацької педагогіки, формуванню його професійної ідентичності та готовності до гуманістичної міжособистісної взаємодії.

ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ТА МЕТОДИКА ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Вікторія Мартинюк — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто сутність і структуру педагогічної майстерності викладача закладу вищої освіти, охарактеризовано її провідні складові – професійну компетентність, комунікативні та морально-етичні якості. Обґрунтовано роль виховної роботи у процесі формування громадянської позиції, духовно-моральних цінностей і соціальної відповідальності студентської молоді. Виокремлено ефективні методики виховної роботи, які сприяють розвитку професійної самосвідомості.

МЕДІАОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Віта Мельничук, Олена Ящук — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті представлено результати дослідження теоретичного аналізу науково-педагогічної літератури щодо визначення поняття «медіаосвітні технології», висвітлено сутність поняття в контексті підготовки вчителів початкової школи. Детально описано ключові дидактичні функції медіаосвітніх технологій (демонстраційна, проєктна, практична, контрольна) та їхню методичну складову.

Зроблено висновок про значущість медіаосвітніх технологій, оскільки вони є необхідною складовою професіоналізму педагога, допомагають удосконалювати вміння ефективно працювати з інформацією, сприяють розвитку медіакомпетентності та готують здобувачів вищої освіти до майбутньої професійної діяльності в умовах Нової української школи (НУШ).

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ДО STEM-ДІЯЛЬНОСТІ: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ ТА МІЖНАРОДНІ ОРІЄНТИРИ

Олексій Муковіз, Людмила Мандруляк — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено сучасні підходи підготовки вчителів до STEM-діяльності в Україні та за кордоном. Розглянуто міждисциплінарний характер STEM-навчання, роль цифрових технологій, проєктно-дослідницьких методик та інтеграції мистецького компоненту у STEAM-парадигмі. Проведено порівняльний аналіз моделей підготовки педагогів у США, Фінляндії та в деяких українських закладах вищої освіти, визначено спільні тенденції, відмінності та виклики. Встановлено, що ефективна підготовка включає практичні стажування, лабораторії, міждисциплінарні проєкти та розвиток креативних і цифрових компетентностей. Окремо окреслено перспективи адаптації міжнародного досвіду до національної системи освіти з метою формування компетентних учителів XXI століття.

ФОРМУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Ірина Резніченко, Ніна Кравець — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто теоретико-методичні засади формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів початкової школи в умовах реалізації освітньої програми «Початкова освіта» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Метою дослідження є аналіз шляхів інтеграції теоретичної, практичної, науково-дослідної та самоосвітньої діяльності у процес підготовки педагогів до роботи в інклюзивному середовищі. Застосовано методи теоретичного аналізу, порівняння, узагальнення та системного підходу. Визначено основні компоненти формування інклюзивної компетентності: вивчення фахових дисциплін, проходження педагогічної практики, участь у наукових і професійних заходах, самоосвітню діяльність. Отримані результати доводять, що комплексна підготовка забезпечує становлення педагога, здатного ефективно реалізовувати принципи інклюзивної освіти в початковій школі.

ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ТЕХНОЛОГІЇ ТРВЗ НА УРОКАХ «ДИЗАЙНУ І ТЕХНОЛОГІЇ»

Людмила Роєнко — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розкрито особливості формування дослідницьких умінь молодших школярів засобами Теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ) на уроках «Дизайну і технології». Обґрунтовано актуальність дослідницької діяльності у контексті компетентнісного підходу Нової української школи. Визначено дидактичні принципи ТРВЗ, етапи організації дослідницької роботи та приклади завдань, спрямованих на розвиток аналітичного, творчого й системного мислення. Доведено, що впровадження ТРВЗ сприяє розвитку дослідницької, технологічної та креативної компетентностей учнів початкової школи. У результаті зроблено висновок про доцільність адаптації елементів ТРВЗ для початкової школи з урахуванням вікових особливостей дітей.

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРИРОДНИЧО-КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Інна Червінська, Ярослава Атаманюк, Андрій Червінський — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто інформаційно-методичні засади організації природничо-краєзнавчих досліджень у контексті сталого розвитку регіону. Акцентовано увагу на сучасних інформаційних ресурсах і технологіях, які забезпечують ефективність дослідницької діяльності, а також на методичних підходах, що сприяють комплексності й практичній спрямованості краєзнавчої роботи. Обґрунтовано роль геоінформаційних систем, цифрових баз даних, відкритих ресурсів і освітніх платформ у зборі, аналізі та візуалізації даних про стан природного середовища. Розкрито сутність системно-екологічного, регіонально-ландшафтного та компетентнісного підходів до організації краєзнавчих досліджень. Показано значення поєднання інформаційних і методичних складових у формуванні екологічної свідомості населення та реалізації ідей сталого розвитку на місцевому рівні. Автори наголошують, що поєднання сучасних цифрових технологій із науково обґрунтованими методичними підходами створює умови для комплексного аналізу стану природних систем, прийняття географічно виважених рішень, сприяє підвищенню рівня екологічної свідомості молоді та громад.

Мета статті полягає у розкритті інформаційно-методичних аспектів організації природничо-краєзнавчих досліджень у контексті сталого розвитку регіону.

Вказується, що краєзнавча та методологічні компоненти наукових досліджень виступають невід’ємними складовими освітнього процесу й спрямовані на ознайомлення здобувачів освіти з історією, культурою та традиціями рідного краю, його природою та етнокультурними особливостями.

Узагальнюються висновки, що проведення природничо-краєзнавчих досліджень у контексті сучасних освітніх трансформацій виступає потужним інструментом формування компетентностей, що поєднують знання про природу, ціннісне ставлення до рідного краю та практичну участь у його збереженні. Наголошується, що природничо-краєзнавчі дослідження стають не лише засобом пізнання рідного краю, а й важливим чинником реалізації ідей сталого розвитку на локальному регіональному рівні.

ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ МИСТЕЦТВА В ПОЧАТКОВІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ

Юлія Чучаліна — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

Статтю присвячено дослідженню інноваційних методів викладання мистецтва в початковій освіті України, що є актуальним в умовах сучасних освітніх трансформацій. Метою дослідження є аналіз ефективності застосування цифрових технологій, інтерактивних підходів та міждисциплінарних проєктів в освітньому процесі. Методологія базується на аналізі наукових джерел та опитуванні педагогів. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні механізмів підвищення якості оцінювання творчих результатів здобувачів освіти і вдосконалення професійної підготовки педагогів для ефективної роботи з інноваційними технологіями.

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНИХ ФІТНЕС-ТЕХНОЛОГІЙ

Ірина Шевчук, Людмила Галиченко — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено педагогічні та психофізіологічні аспекти впровадження сучасних фітнес-технологій у систему фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку. Розкрито значення фітнесу як інноваційного засобу розвитку фізичних якостей, рухової культури та психоемоційної сфери дітей. Висвітлено позитивний вплив фітнес-занять на силу, гнучкість, витривалість, координаційні здібності, а також на зниження тривожності й формування саморегуляції. Зазначено, що використання фітнес-технологій підвищує інтерес учнів до рухової активності, сприяє соціальній адаптації, комунікації та гармонійному розвитку особистості. Подано методичні рекомендації щодо впровадження фітнес-технологій у навчальний процес початкової школи.

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Ірина Шевчук — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розкрито особливості організації освітнього процесу в початковій школі в умовах воєнного стану, коли педагогічна діяльність набуває кризового та адаптаційного характеру.

У роботі акцентовано увагу на важливості поєднання традиційних і цифрових форм навчання ‒ дистанційного, змішаного, асинхронного ‒ з метою створення гнучкої системи освіти, здатної функціонувати за будь-яких зовнішніх обставин. Висвітлено роль учителя як організатора навчального процесу, психолога, наставника та фасилітатора, який створює безпечне освітнє середовище, підтримує емоційну рівновагу дітей і формує в них навички саморегуляції та стійкості до стресу.

ПРОЄКТУВАЛЬНЕ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО ДОСВІДУ ЧЕТВЕРТОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА

Роксолана Шпіца-Павлюк, Тетяна Мієр, Валерія Мєтьолкіна — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто наукову проблему проєктувального формування естетичного досвіду в учнів 4 класу на уроках мистецтва. Уточнено поняття «досвід», «естетичний досвід», «естетичний досвід четвертокласника». Основна увага приділена мініпроєктувальній діяльності учнів. Висвітлено проєктувальне формування естетичного досвіду здобувачів освіти як підґрунтя художньо-творчої діяльності, основою якої є художня творчість. Визначено, що естетичний досвід є результатом попередньої художньо-творчої діяльності на уроках мистецтва протягом навчання у 1-3 класах. Окреслено адаптовані та авторські творчі мініпроєкти. Виокремлено відповідний інструментарій та окреслено його використання у практичній діяльності вчителя. Означено практичні рекомендації та кейси. Визначено перспективи подальших досліджень щодо збагачення лінійки мініпроєктів, які можна інтегрувати в мистецькі проєкти відповідно до змістового наповнення інтегрованого курсу «Мистецтво» та тематичного планування для 4 класу.

ПЕДАГОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ЗМІСТУ ТА ПРОЦЕСУ РОЗВИТКУ РИТМУ В ПЕРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА ЗАСОБАМИ ТІЛЕСНОЇ ПЕРКУСІ

Роксолана Шпіца-Павлюк, Тетяна Мієр, Юлія Васько — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядається проблема розвитку ритму в учнів 1 класу на уроках мистецтва. Завдяки педагогічному моніторингу уточнено зміст поняття «розвиток ритму», розкрито роль ритму як базового елемента музичних здібностей, означено основні аспекти розвитку ритму першокласників. Адаптовано та розроблено серію ігор, творчих завдань та вправ для його розвитку. Розглянуто їх варіантність. Запропоновано використання елементів тілесної перкусії в навчальному процесі як засобу гармонійного розвитку першокласників.

ІНТЕРАКТИВНІ ОСВІТНІ СЕРВІСИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ У ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ

Вікторія Ягоднікова, Ольга Комар — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто інтерактивні освітні сервіси, що змінюють операційну сторону дистанційного навчання та сприяють розвитку особистості. На основі теоретичного аналізу визначено, що основою організації дистанційного навчання складає інтерактивна взаємодія, що визначає логіку поєднання технологічних рішень із педагогічними функціями. Встановлено, що цифрова компетентність педагогів є педагогічною передумовою особистісної автономізації учня в дистанційному форматі. Розглянуто гейміфіковані інструменти формувального оцінювання, що створюють умови для розвитку особистісних характеристик здобувачів.