ПЕДАГОГІКА ДІЇ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ В. А. ЛАЯ ТА К. Д. УШИНСЬКОГО

Анотація

Стаття присвячена дослідженню педагогічного спадку німецького педагога-реформатора В. А. Лая та вітчизняного педагога-новатора К. Д. Ушинського. Здійснено порівняльний аналіз ідей двох провідних науковців. Визначено, що особливе місце у спадщині обох педагогів займає дидактика. Досліджено, що не менш важливе значення має трудова діяльність, яка виступає необхідним засобом розумового, фізичного й духовного розвитку учнів. Автори наголошують, що обидва педагоги приділяли значну увагу рефлексам, що покладені в основу педагогіки дії. Зазначено, що провідною умовою навчання виступав принцип природовідповідності. Багато уваги було приділено впливу педагогічних принципів «школи дії» на педагогічну теорію та практику України у зазначений період. Доведено, що український педагог і вчений К. Ушинський різнобічно вивчав психічну та фізичну природу дитини, враховуючи досвід зарубіжних педагогів-реформаторів. Окрім того, він зібрав і систематизував усе, що пов’язано з життям дитини, а також визначив закони, підпорядковані тілу, і створив на цій основі педагогіку. У своїх наукових працях педагог розвивав ідеї шкільної громади, яка моделювала природне та соціальне середовище, в якому учень вчиться узгоджувати свої дії із законами довкілля. Вчений зазначав, що фізична праця – це корисний та приємний відпочинок після розумової, на прикладі досвіду багатьох установ Німеччини, де учні у вільний час займалися загальною трудовою діяльністю, садівництвом, ремонтом книг тощо. К. Ушинський втілив основні ідеї В. А. Лая у практику, зокрема ті, що базуються на спостереженні. Порівняльний аналіз дозволив зробити висновок, що більшість українських педагогів або вивчали та розробляли проблеми педагогіки дії у своїх теоретичних роботах, або безпосередньо використовували педагогіку дії у своїй практичній діяльності.