ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРИРОДНИЧО-КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2706-6258.2(14).2025.346856Ключові слова:
природничо-краєзнавчі дослідження, інформаційне забезпечення освітнього процесу, методичні підходи, геоінформаційні технології, регіональна географічна освіта, краєзнавство, наукові дослідження, сталий розвитокАнотація
У статті розглянуто інформаційно-методичні засади організації природничо-краєзнавчих досліджень у контексті сталого розвитку регіону. Акцентовано увагу на сучасних інформаційних ресурсах і технологіях, які забезпечують ефективність дослідницької діяльності, а також на методичних підходах, що сприяють комплексності й практичній спрямованості краєзнавчої роботи. Обґрунтовано роль геоінформаційних систем, цифрових баз даних, відкритих ресурсів і освітніх платформ у зборі, аналізі та візуалізації даних про стан природного середовища. Розкрито сутність системно-екологічного, регіонально-ландшафтного та компетентнісного підходів до організації краєзнавчих досліджень. Показано значення поєднання інформаційних і методичних складових у формуванні екологічної свідомості населення та реалізації ідей сталого розвитку на місцевому рівні. Автори наголошують, що поєднання сучасних цифрових технологій із науково обґрунтованими методичними підходами створює умови для комплексного аналізу стану природних систем, прийняття географічно виважених рішень, сприяє підвищенню рівня екологічної свідомості молоді та громад.
Мета статті полягає у розкритті інформаційно-методичних аспектів організації природничо-краєзнавчих досліджень у контексті сталого розвитку регіону.
Вказується, що краєзнавча та методологічні компоненти наукових досліджень виступають невід’ємними складовими освітнього процесу й спрямовані на ознайомлення здобувачів освіти з історією, культурою та традиціями рідного краю, його природою та етнокультурними особливостями.
Узагальнюються висновки, що проведення природничо-краєзнавчих досліджень у контексті сучасних освітніх трансформацій виступає потужним інструментом формування компетентностей, що поєднують знання про природу, ціннісне ставлення до рідного краю та практичну участь у його збереженні. Наголошується, що природничо-краєзнавчі дослідження стають не лише засобом пізнання рідного краю, а й важливим чинником реалізації ідей сталого розвитку на локальному регіональному рівні.
