ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ПЕРСОНАЛЬНОГО СЕЛФ-МЕНЕДЖМЕНТУ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2706-6258.1(15).2026.359364Ключові слова:
професійна суб’єктність, селф-менеджмент, майбутній учитель початкових класів, саморегуляція, рефлексія, цілепокладання, професійне становлення, вища освітаАнотація
У статті досліджено проблему формування професійної суб’єктності майбутніх учителів початкової школи як відповідь на виклики НУШ. Обґрунтовано перехід від моделі вчителя-виконавця до педагога-лідера, здатного до автономії та саморегуляції. Ключовим інструментом такої трансформації визначено персональний селф-менеджмент, що стає технологічною платформою для розвитку суб’єктної позиції здобувачів вищої освіти. Науковий пошук ґрунтується на системному, суб’єктно-діяльнісному та компетентнісному підходах. Проаналізовано мотиваційно-ціннісний, когнітивний та регулятивно-рефлексивний компоненти суб’єктності. Окрему увагу приділено впровадженню технік самоуправління (SMART, SWOT-аналіз, матриця Ейзенхауера) у вищу освіту та визначенню психолого-педагогічних умов, за яких селф-менеджмент стає внутрішньою потребою майбутнього педагога. Доведено, що володіння навичками самоуправління сприяє формуванню активної професійної ідентичності, підвищує стресостійкість під час практики та стимулює креативність у проєктуванні контенту (зокрема засобами ШІ та ед’ютейнменту). Рефлексивний менеджмент визначено ядром суб’єктності, що гарантує адаптивність педагога та запобігає вигоранню. Накреслено перспективи розробки методик цифрового селф-менеджменту в системі професійної підготовки.