ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2706-6258.2(12).2024.315005Ключові слова:
емоційний інтелект; молодші школярі; емоції; дитина; емпатія.Анотація
Емоційний інтелект є важливим елементом самореалізації людини і досягнення успіху в сучасному житті. У XX столітті логічний інтелект був ключовим для науки та освіти, але в XXI столітті, коли глобалізація охопила всі сфери життя, емоційний інтелект та його практичні і творчі аспекти стали актуальними.
Основною метою статті є аналіз теоретичних засад розвитку емоційного інтелекту молодших школярів.
Незважаючи на різні тлумачення серед вчених, вивчення явища «емоційний інтелект» залишається актуальним і важливим напрямом наукових досліджень. Аналіз наукової літератури підтверджує, що як закордонні, так і вітчизняні дослідники визнають його складною концепцією. У статті ми дотримуємося наступного трактування досліджуваного поняття: емоційний інтелект – це сукупність психічних здібностей для виявлення, розуміння і контролю емоцій. Це ключовий аспект особистості, який проявляється в її здатності розуміти емоції, узагальнювати їх значення, взаємодіяти емоційно в міжособистісних відносинах, регулювати свої емоції так, щоб позитивно впливати на пізнавальну активність та подолання негативних емоцій, які можуть заважати спілкуванню або завдавати шкоди досягненню особистого успіху.
Ми прийшли до висновку, що концепція емоційного інтелекту підкреслює важливість розвитку емоційних навичок в соціальних і професійних сферах життя, а також їх вплив на особистий успіх і благополуччя. Емоційний інтелект може бути покращений через навчання та практику, і він грає важливу роль в міжособистих відносинах, комунікації та лідерських якостях. Також для формування емоційної культури учнів в сучасних умовах, як це передбачено в Концепції Нової української школи, потрібно використовувати ефективні педагогічні методи та засоби. За їхньою допомогою вчителі можуть сприяти психологічній підтримці дітей та сприяти подоланню складних емоційних станів як у колективі, так і у кожній окремій особистості. Важливо створити безпечне та підтримуюче середовище для дітей, де вони можуть відчувати себе захищеними і знову насолоджуватися дитячим життям, навчанням та грою.