ПЕДАГОГІЧНА МОВНО-КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЯК ЗДАТНІСТЬ ДО ВЗАЄМОДІЇ З УЧНЯМИ

Анотація

У статті розкрито проблему педагогічної мовно-комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкових класів як здатність до взаємодії з учнями. Відзначено тенденцію екстенсивного розвитку наукових досліджень проблеми спілкування, їх кількісне зростання, виділення нових аспектів аналізу, розробку проблеми спілкування в межах психології та педагогіки. Запропоновано розглянути проблему дослідження з позицій зв’язку між спілкуванням та навчанням. Виділено відповідно дві форми педагогічної взаємодії: комунікацію та спілкування, кожна з яких базується на моделі «суб’єкт – суб’єктного ставлення» як їх родової спільності. Встановлено, що ефективними формами мовно-комунікативної підготовки є соціально-психологічний тренінг, ділові ігри або імітаційні ігри, групова дискусія, семінари, вибіркові компоненти, педагогічна практика. Доведено, що проблема розвитку комунікативної компетентності інтегрує три аспекти: мовно-комунікативну компетентність здобувачів, педагогічну мовно-комунікативну компетентність здобувачів, мовно-комунікативну компе-тентність як вчителя, так і учня.